"Свято осені і врожаю"


Ведуча 1Добрий день, дорогі друзі! Запрошуємо вас усіх на свято осені та врожаю. Подивіться навколо - і ви замилуєтесь дивовижною красою та багатством матінки - природи. 
Ведуча 2. Сьогодні ми поринемо і відчуємо красу природи, тому що саме в пору осені та на початку зими вона неповторна, чарівна, музична. А які урожаї приносить нам осінь!
Ведуча 1.    Завітала осінь до нас в Україну,
                    Одягла в червоне намисто калину
Бо ж вкраїнська осінь — 
Це пишні жоржини, айстри різнобарвні,
Горішки ліщини, буряки цукрові,
Кукурудза стигла, гарбузи медові,
Різні повидла, варення, соління,
Гриби в маринаді...
________________
________________________________
Ведуча 2. Тихо осінь ходить гаєм
Сад довкола аж горить,
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений стоїть.
А берізка над потоком
Стала наче золота,
Вітер ніби ненароком
Їй косиці розпліта.
Коли вона загляне в сад,
Наллється соком виноград

Ведуча 1. І різні яблука, ранет
Солодкі стануть насе мед.
Надмуться гордо кавуни.
І запишається в хустках
Товста капуста на грядках

Ведуча 21. Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем у руках
Все розмалює на путі,
Берези стануть золоті.
І ми її уклінно просим:
Заходь у гості щедра осінь.
Осінь.
Добрий день,  шановні
пані та панове.
Нині знов із вами я.
Осінь — ось моє ім’я.
Восени земля прекрасна.
Як завжди, прийшла я вчасно
І у села й у міста —
Всюди осінь золота.
Лист торкну — і диво стане:
Помаранчевим, багряним,
Ясно - жовтим стане ліс.
Як не віриш,—подивись!

Ведуча 1. Ні, це, друзі, нам не сниться:
Справді, осінь- чарівниця завітала у гаї
І творить дива свої.
Ось червоне та іскристе
На калині вже намисто.

Ведуча 2.   Є у осені талан
Ранком розливать туман,
Білий, молоко немов.
Осінь вся у праці знов:
Журавлі курличуть: певно,
Птах вона збирає в путь.
І, 
звичайно, недаремно
Осінь щедрою зовуть.


Осінь.
Це приємно.
Я це знаю.
Щедрість —заповідь моя.
Познайомтесь з урожаєм:
Він усюди там, де я.
Особливо цього року
Він в нас —парубок нівроку.
Я покличу урожай:
Гей - но, брате, завітай!

Урожай
Ось і я! Привіт, громадо!
(Звертається до Осені.)
тобі я, сестро, радий!
Осінь — це моя пора.
І приємно показати всім
Я вродився «на ура».
Теплий день, і небо синє.
І доречне свято нині,
Хай лунають жарти, сміх!

Ведуча 1.   За порогом – світ багатий,
Україна – його мати,
У барвистім дивосвіті
Є дерева, трави й квіти –
Всі здоров’ю запорука,
Це підтвердила наука.
А квасоля, бараболя,
І морквиця й буряки
З них готуєм ми борщі,
І сирими споживає,
Вітамінів набираєм.
_____________________________________________________

Ведуча 2.  Народне  прислів’я  говорить: „Як  листя  жовтіє, то  поле смутніє”. І  справді, з  приходом осені наші поля стають смутними, їх ніжно вкриває опале листя, готуючи до зимово-го сну. А скільки врожаю є зібраного з наших українських  земель, адже землі наші  є родючі, а люди – працьовиті.

1- ша господиня
Осінь! Ти — пора чудесна,
Ці чудові колоски
У дарунок нам ти принесла.
А погляньте - но сюди:
Цим духмяним короваєм
Із нового урожаю
Вас дозвольте привітати,
І здоров’я побажати
Ведуча 1.
         Зернові культури – це група рослин, які вирощують для отримання зерна, яке є продуктом харчування людини та використовується для виробництва корму для тварин.

Ведуча 2. Пшениця – це головна зернова культура в багатьох країнах, в тому числі і в Україні.

1- ша господиня
Благословенна праця хлібороба -
Хліб завжди був і є святим.
Тривога в ньому і жалоба,
Та колосочок золотий.
Який пробивсь крізь морози -
Зеленим пірячком зійшов.
Його весни зігріли сльози,
У ньому, з древності - любов.
І в першоспечену хлібину
Ввійшла вона...
На втечі діб
Радіє стомлена родина -
Бо на столі селянський хліб
Черствого хліба не буває,
Черствіють очі, ті що злі.
Дивіться, люди, скарб зростає
І колоситься на землі.


Ведуча 1.
        Здавна хлібом славна наша Україна. Жод­не свято у нас не обходиться без хліба. Чому така гли­бока йому шана?
      Бо нелегкий шлях від пшеничного колоска до смачного короваю. З давніх-давен наші земляки знають ціну хліба. Він ніколи не діставався легко. Шматок хліба для бідної людини був дорогоцін­ним скарбом. Різали хлібину ниткою, щоб не кри­шилася. От і сьогодні у нас на святі на почесному місці хліб і сіль. Бо поки виростиш хліб, то не раз виступить сіль на спині... А тому, коли приймають хліб, то вклоняються низенько й шанобливо цілу­ють його.

Ведуча 2.      Як їсте ви паляниці,
Калачі смачні їсте —
Не забудьте уклониться
Хліборобові за це!

Ведуча 1.    Певне, чули ви
Вже не раз такі слова:
«Хліб потрібно шанувати!
Хліб — усьому голова!»

Ведуча 1.           На скибку хліба я дивлюся,
Рум'яну, білу, запашну,
На скибку хліба я молюся,
До неї руку простягну.

Ведуча 2.           Молюсь за тих, хто скибки тої
Не дочекавсь, заснув навік.
Зими холодної, лихої
В той чорний 33-й рік.

Ведуча 1.           Молюсь за нас, дорослі й діти,
Щоб не зазнали бід отих.
Адже поняття «хліб», «життя» і «жити»
Завжди належать до святих.
_________________________________________________

2- га господиня.  Все чудово, все гаразд:
Картоплю й буряки,
Ми зібрали залюбки.
Всі вони милують око,
Урожаю завдяки.
2-га господиня.         Хто задумався із вас,
Про прадавній отой час,
Як не було і в помині
Про картоплю, що є нині.
Бараболя в шані й славі
Не в одній живе державі,
Уособлює достаток
І родючість у придаток.
Бараболині магнати
Чемно кликали в палати,
Коли їли і пили,
Її клали на столи.


2-га господиня.     Та лишила всі палаци,
Золоті підноси-таци,
Увійшла в бідняцьку хату,
Стала славно панувати.
Безумовно, картоплина,
У борщі – це не новина.
Першу скрипку вона має,
Всіх до столу привертає.
Чому першу – здогадайтесь,
Бараболі не цурайтесь:
Їжте смажену, печену,
І тушковану й варену.
І у світі не дарма
Другим хлібом є вона.

Ведуча 1.
Родина Пасльонових представлена в Україні переважно культурними рослинами, серед яких найвідоміша  картопля, родом з Південної  Америки. Ця  овочева  культура  зайняла важливе місце у кулінарії.
Ведуча2.
Картопля в Україну потрапила  за  часів Петра І  і відтоді  стала у нас  дуже важливою не тільки харчовою і кормовою рослиною, але й технічною сировиною. З картоплі одержують картопляне борошно (крохмаль), спирт. У багатьох країнах світу цю рослину називають другим  хлібом. Понад 300 різних страв виготовляють з її бульб.
2- га господиня.  Не квасоля і не біб,
А картопля — «другий хліб».
З неї можна, так сказати,
Безліч страв приготувати.
З цього висновок простий:
Без картоплі стіл пустий.
2- га господиня.
Так, без картоплі, дійсно, не обійдешя ніяк, ні в будні, ні в свято.
Навіть 
не віриться, що колись на Русі й гадки не мали про існування цієї королеви всіх овочів. Лише три століття тому вона була завезена до нас.

2-га господиня:
Про картоплю люди навіть легенди склали. Ось, наприклад, одна
із них.
         Російський цар Петро І, що славився прогресивністю поглядів, побувавши в Європі, скуштував смачні бульби картоплі і завіз досі незнайомі бульби до Російської імперії. Цар наказав своїм підлеглим панам вирощувати і споживати екзотичний овоч. Та царські підлабузники не знали, яку саме частину рослини слід їсти.
І ось один такий примхливий пан, коли його картопля відцвіла та на кущиках з’явилися зелені кульки- ягоди, наказав своїм кріпакам саме їх зібрати та подати до столу.
         Розлютився пан, спробувавши таку «страву», затупотів ногами і наказав негайно викинути геть всі рослини, разом із корінням. Слуги виконали наказ пана та вивезли всю картоплю у ярок.
А тими місцями йшов бідний селянин та угледів незвичайні бульби. Набрав чоловік їх у торбину, приніс додому та й показав своїй дружині. Жінка, не довго думаючи, почистила дивовижні коренеплоди та й стала смажити на сковорідці. Від тієї страви поширились смачні та приємні пахощі.
         А тут якраз пан проїжджав повз хатину того бідняка. Почув він запах смаженої картопельки, зупинився, та й питає, що ж то за страва така у хлопа, що так чудово пахне.
         «Та то, вельмишановний пане, ті земляні яблука, які ваші служники геть викинули»,— відповів селянин.
         Відтоді картопля стала шанованою культурою на столах і у бідних, і у багатих.

Осінь.
          Цікаву легенду ти розповіла нам. А картопля, справді, потребує дбайливих рук своїх господарів, інакше доброго врожаю не бачити. Це і прополка, і обгортання, і, звичайно, боротьба з численними шкідниками, серед яких лідерство належить, безумовно, колорадському жуку.

Урожай.
Так, приходиться поборотись за мене з ними.
3-тя господиня.     В літочисленні старому,
У краях, що за морями,
Довелося не одному
Мати справу з буряками.
Та навіялось повір’я,
Що буряк – причина сварки.
І до нього недовір’я
Проникало в усі шпарки.
Спливли часи недовіри …
Й заморському молодцю
Навстіж двері ми відкрили:
Захотілося ж борщу,
Та і чай підсолодити,
І печиво, і узвар …
Солоденьке люблять діти,
Постача ж – буряк-трудар.
Ведуча 1.
Поширеною у нас рослиною є буряки, що належать до родини Лободових. Це не тільки харчова і кормова  рослина, а й одна з основних  культур у світі, з якої одержують цу-кор. Походить буряк із Середземномор’я, де ще й сьогодні можна зустріти його дикорослих ро-дичів. Спочатку  буряк вирощували лише як салатну рослину, тільки з ХVI сторіччя його почи-нають вирощувати як кормову, а з XVIII сторіччя – як цукрову культуру.
__________
____________________________________________
3-тя господиня.   Той ніколи не жалкує,
Хто буряк купує.
Турок бо, а не козак,
Не шанує хто буряк.
На салат, на борщ, на квас.
З’їжте зранку бурячок —
І не буде болячок.
Споживай його щоднини —
Шлунок буде, як годинник,
Бо буряк — це овоч гідний.
І «Активій» не потрібно.
____________________________________________


Осінь.
         Наша національна українська страва, така як борщ, неможлива без буряка. Та і користь для травлення від буряків, дійсно, є. Тому буряк незамінний для дієтичного харчування при схильності до хвороб травного тракту.

4-та господиня.  Довелося потрудитись
Щоби нині не зганьбитись.
Із капусти є у нас
Безліч страв - це просто клас.
Є печена і тушена
І котлети, й голубці
І вухатії зайці.
Всі ми просто молодці!

4-та господиня.  Капуста вітамінна,
 І солена в бочці, й в салатах відмінна.
 У борщику, в супі, в смачних голубцях,
В олії посмажена й терта в млинцях.

4-та господиня.  І таке, ото, бува:
В неї – лише голова.
Сто хустиночок на ній,
Полічити їх зумій!
Хочеш їсти голубці?
Познімай хустинки ці!
Навесні і в зиму злую
Вітаміни нам дарує.
_______________________________________________

Ведуча 2.
         Одним з найбільш звичних осінніх овочів є капуста. Ще древні греки вважали капусту лікарською рослиною, яка здатна вилікувати багато хвороб. Капусті приписували здатність знімати головний біль, позбавляти від безсоння і навіть лікувати глухоту. 

Ведуча 1.
 Стародавні греки вважали капусту символом тверезості, так як вірили, що капуста може зняти стан сп’яніння. У Стародавньому Римі капусту подавали тільки по великих святах у відварному вигляді з додаванням спецій.

Ведуча2.
         У Японії капусту вирощують як декоративну рослину, яка прикрашає сади і клумби до кінця осені.

Ведуча 1.
Серед жінок і дівчат поширена думка про те, що вживання капусти може сприяти зростанню грудей. Насправді для бажаного ефекту потрібно з’їдати в день як мінімум 1 качан капусти.

5-та господиня. Ось гарбузик симпатичний,
Зовсім, зовсім невеличкий.
Це з усіх, що в нас були,
Ми найменший принесли.
Гарбузи чудові наші,
Буде з нього гарна каша.

5-та господиня. З гарбуза – смачні цукати,
Можете поласувати.
Ось такий то наш гарбуз,
Серед овочів він – туз.

Ведуча 2. 
Гарбуз – однорічна рослина з повзучими стеблами, що має великі овальні  чи круглі плоди.
Розкрутивши зелен - вус,
на паркан поліз гарбуз,
репетує у саду:
– Ой, рятуйте, упаду!

Ведуча 1. Гарбуз — не тільки смачний та поживний овоч. З ним в Україні пов’язано багато народних традицій, обрядів.

5-тша господиня.
А знаю, знаю! Чудовий обряд з гарбузом при сватанні: коли парубок, що прийшов зі старостами просити дівчину стати його нареченою, був їй не любим, то і отримував замість вишитого сватального рушника ось такий пузатий гарбузик! Ото була ганьба для парубка!

2- га господиня.:
Ну зате хоч каші гарбузової хлопець міг поїсти вдосталь!
__________________________________________________________

Ведуча 2.
 Овочі та фрукти потрібні всім людям. Підтримують здоров’я, допомагають всім. А в гарбузовій каші – сила і слава наша! Хто цю кашу споживає – до ста років доживає.

Ведуча 1.
 За народним переказом Осінь – старша дочка Сонця, вона останньою залишила батьківський дім і стала на землі четвертою порою року. Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало їй: «Забирай все моє багатство, віддаю тобі все моє золото». Будь щедрою, і люди полюблять тебе. І Осінь, як ви бачите, виконує наказ Сонця і щороку дарує нам щедрі дарунки полів і садів, чарує нас своїм осіннім золотом.

Ведуча 2.
Всі овочі дуже корисні, смачні і однаково потрібні нашому організму. Памятайте про це завжди!


Ведуча 1.
Учні групи № 17 зібрали гарний урожай і приготували вироби з тіста, страви з овочів з елементами їх оформлення. Хай у Вас все буде добре!
______________________________________________________



Немає коментарів:

Дописати коментар